Форум » Породний розділ » ПОЛЬСЬКА ПіДГАЛЯНСЬКА ВІВЧАРКА » Ответить

ПОЛЬСЬКА ПіДГАЛЯНСЬКА ВІВЧАРКА

Admin: номер стандарта 252 происхождение Польша кобели сукирост 65-70 см. 60-65 см. Подгалянская овчарка - неутомимый помощник легко справляется со своими обязанностями, проявляет необычайную страсть к работе, за что она и ценится. Поведение довольно независимое, некоторые собаки отличаются типичной внутренней сосредоточенностью, столь необходимой при работе, для которой они предназначены. В качестве домашнего питомца эту собаку довольно легко содержать, но она редко нуждается в чьей-то любви. Подгалянская овчарка, как порода, сложилась в Польше, но ее корни ведут к европейским пастушьим сторожевым собакам такого же типа. Родина этих импозантных сторожевых собак расположена в высокогорьях Татр. Версия о том, что подгалянская овчарка связана прямым родством с бергамаско, кажется неубедительной, так как в породе очень много общего с пастушьими сторожевыми собаками Венгрии и Чехословакии, которые скорее всего и являются ее близкими родственниками. Несмотря на то, что существуют они в этом регионе, как полагают, уже несколько столетий, разработка стандарта и направленное разведение последовали лишь в последние десятилетия. Впервые об подгалянской овчарке было написано в одном немецком журнале в 1938-м году, где она была названа "горной собакой". В 1967-м году порода была признана МКФ. У себя на родине лишь отдельные экземпляры подгалянских овчарок по-прежнему пасут скот, большинство из них используется на сторожевой и охранной службе. Подгалянская овчарка - спокойная, сдержанная, сообразительная и очень бдительная собака, обладает высоким порогом раздражения и редко бывает резкой. Стремление охранять свой дом и "свою" семью у нее в крови. Ей не требуется специальное обучение на охранную собаку, так как при этом утрачиваются многие приятные качества ее характера. Собака прекрасно проходит обучение и вполне может участвовать в различных состязаниях, а также это незаменимый компаньон, сторож и охранник. Подгалянская овчарка не любит работать по принуждению, и от нее не следует ожидать абсолютного послушания и подчинения - все, что она делает, она делает только из-за любви к своему хозяину. Ей необходим тесный контакт со "своей" семьей, при этом лучше всего она чувствует себя в доме с большим участком, когда сама может решать, гулять ли ей на улице или остаться дома. Жизнь в городе, тем более в квартире многоэтажного дома для нее приемлема. При правильном содержании и воспитании агрессивность ее в семье абсолютно исключается. По отношению к посторонним подгалянская овчарка ведет себя настороженно и очень сдержанно, но не нападает, а зубы показывает только в крайнем случае. Польская подгалянская овчарка отличается массивностью и сплошным белым окрасом. Шерсть длинная и густая, может быть двух вариантов: прямой или слегка волнистой. За белой шерстью ухаживать довольно легко: достаточно расчесывать ее один раз в неделю. Окрас должен быть белый или с легким кремовым оттенком. Высота в холке 61-86,5 см, вес 45-69 кг. Подгалянская овчарка обладает мощным костяком и внушительной мышечной массой, но несмотря на это выглядит достаточно энергичной, без признаков медлительности или сонливости. Она всегда настороже и быстро включается в действие. Подгалянская овчарка прекрасно проходит обучение, на сопровождающего и вполне может участвовать в различных состязаниях. В Польше эти сторожевые пастушьи собаки не знают себе равных, способны сражаться один на один с самыми грозными противниками; их также используют для перевозки грузов. В США и Канаде подгалянских овчарок обучают для службы в полиции и армии. Источник: aport.by

Ответов - 52, стр: 1 2 3 4 All

mARTa: Стандарт породи Польська вівчарка підгалянська (Tatra shepherd dog, Polski Owczarek Podhalanski) FCI-Standard N°252 /14.07.1997 Польская порода Группа 1 FCI Овчарки и пастушьи собаки. Овчарки секции 1 FCI. Без рабочего испытания. 1. Общий вид, характеристика поведения и использования а) конституция крепкая и компактная, характеризующая мощность и подвижность; характер спокойный, умная и бдительная; б) рост: высота в холке кобелей 65-70 см, сук 60-65 см; в) силуэт прямоугольный, кобели несколько короче сук; г) использование: можно использовать в качестве пастуха и в качестве сторожа, хороший друг; имеет импозантный, красивый внешний вид. 2. Голова а) пропорциональная, сухая, держится на средней высоте как в движении, так и в стойке на месте; б) черепная коробка имеет слегка выпуклую форму, лобная борозда выражена слабо; в) лобно-носовая впадина выражена четко, но без резкого перехода; г) морда массивная, постепенно сужающаяся, длина морде равна длине черепной коробки или чуть больше, передняя часть морды широкая; д) мочка носа средней величины с открытыми ноздрями, черного цвета; е) губы узкие, плотно прилегающие, по краям темного цвета; ж) зубы крепкие, ровные; прикус ножницеобразный; допустим клещеобразный; з) глаза средней величины, выразительные, чуть косо поставленные, цвет темно-коричневый, края век темные; и) уши расположены на уровне внешнего края глаза или немного выше, средней длины, довольно толстые, треугольные, покрытые густой шерстью, передний внешний край слегка касается головы, ушная раковина подвижна. 3. Шея: средней длины, мускулистая, с густой гривой, верхняя линия шеи находится выше уровня линии спины. 4. Туловище а) вытянутое и массивное; б) холка хорошо выражена, широкая; в) спина прямая, широкая, поясница широкая, крепкая; г) круп покатый, плавно опускающийся; д) грудная клетка высокая, бока покатые, плосковатые; е) живот умеренно подтянутый. 5. Хвост: посажен не слишком высоко, держится ниже верхней линии, в возбужденном состоянии собака поднимает хвост выше линии спины, но не загибает его; в опущенном состоянии хвост доходит до скакательного сустава, может немного загибаться на конце. 6. Передние конечности а) мускулистые, костяк крепкий, но не тяжелый; при осмотре спереди прямо поставленные; б) лопатка слегка покатая, крепко прижата к туловищу; в) пясть с легким наклоном; г) лапы компактные, крупные, овальной формы, собранные в комок, с плотно сжатыми пальцами; межпальцевое пространство покрыто шерстью, подушечки лап сильные, жесткие, темного цвета, когти сильные, притуплённые, темного цвета. 7. Задние конечности а) при осмотре сзади прямо поставленные, при осмотре сбоку слегка оттянуты, умеренно согнуты; б) плюсна отвесно поставленная; в) лапа такая же, как у передних конечностей. 8. Волосяной покров: на голове, на морде, на передней части передних конечностей и на задних конечностях вниз от скакательного сустава - шерсть короткая, густая; на шее и туловище шерсть длинная, густая, прямая или немного волнистая, приятная на ощупь, с густым подшерстком; на шее сольная грива, на бедрах шерсть густая и длинная, на хвосте шерсть обильная, образующая султан. 9. Окрас: целиком белый, небольшие пятна кремового цвета нежелательны. 10. Дисквалифицирующие пороки: нижний и верхний прогнатизм, заостренная морда, недостаток зубов, курчавая или шелковистая шерсть, отсутствие подшерстка, наличие цветовых пятен, нервозность, трусливость или чрезмерная агрессивность, выворот века. 11. Недостатки: слишком резкий перевод от лба к носу, высоко поставленные уши, отклоненные назад или купированные, светлые глаза, заворот века, недостаточная пигментация мочки носа, краев губ и век, горизонтальное положение шеи, чрезмерно поднятый круп, отсутствие шерсти между пальцами, недостаточно обильная грива на шее и недостаточный волосяной покров на конечностях, наличие прибылых пальцев, постоянно поднятый выше линии спины хвост. Примечание: кобели должны иметь два тестикула, полностью опущенные в мошонку.

mARTa: У підгалянської вівчарки декілька назв. Це і гірська вівчарка Татр, і татранська вівчарка. В Канаді, США та багатьох країнах Європи ця собака є дуже популярною. Тут її називають Tatra dog. Наприклад, у Голандії цих собак чи не більше, ніж у самій Польщі – країні походження. Татранська вівчарка може перевозити грузи, захищати стада домашніх тварин від вовків, її використовують для розшукової і рятівної роботи, а також подібно до дельфінів – до роботи з неповносправними дітьми. На території США і Канади підгалянські вівчарки працюють в міліції та армії. Історія Походження підгалянської вівчарки точно невідоме, але припускається, що великі білі гірські пастуші собаки появилися в гірських районах Європи в результаті переселення народів понад тисячу років тому. Їх предками були собаки, які мандрували разом з стадами із Азії, зокрема, із Тібету. Пастуші пси походять від азіатських і північноєвропейських вовків, безпосередніми нащадками яких є тібетські мастифи, кавказькі і середньоазіатські вівчарки, сенбернари, ньюфаундленди і наш підгалянець. Мандруючи разом зі стадами овець і кіз пастухи розповсюдили своїх білих пастуших собак на гірських теренах Європи (Карпати, Татри, Альпи, Піренеї). Найближчими родичами підгалянської вівчарки є словацький чувач, угорський кувас, італійська мареммо-амбруцька вівчарка, велика піренейська гірська собака. Образ підгалянця тісно пов’язаний з татранським та карпатським краєвидом, де з давніх-давен був помічником ґазд і пастухів. Ці пси не лише допомагали випасанню овець, а й стерегли стадо перед нападами грабіжників. Великі розміри, сила і відвага, якими володіють підгалянські вівчарки, допомагали не тільки охороні стада, але й у поєдинках з вовками і ведмедями. Характер Підгалянець – це сторож стада. Працювали зазвичай в групі, лежали в тіні і оглядали околиці. Чутливі до найменшого шелесту. Не чекали на команди людей, а самі вирішували, коли потрібно втрутитися, працювали самостійно. Загалом це пси дуже стримані, спокійні, не істеричні, але, якщо вважають, що господаря, чи його власність потрібно обороняти - можуть бути небезпечні. Обдарований від природи прекрасним нюхом відшукує загублених тварин, але захоплений пошуком, під впливом інстинктів може діяти на власний розсуд. Часом бачить і чує більше від нас, отже варто довірити деякі справи в його „лапи”. Підгалянські вівчарки добре переносять довгі холодні зими. Останніми десятиліттями в Татрах туризм витіснив випасання овець на друге місце. Тому зараз татранська вівчарка використовується для особистого захисту і як сторож в приватних будинках і на фермах. Турботу про стадо переносить на родинний ґрунт. Падгалянець з такою самою пристрастю опікується дітьми, з якою турбується про ягняток. Подібно до того, як робить обхід стада, підгалянець, ніби ненароком, контролює і «рахує» своє «стадо родинне». Підгалянець проявляє лагідне і приязне відношення до домашніх тварин і не має до них агресії. Він опікується хатніми звірятами. Вони почуваються безпечно в товаристві вівчарки. Багато котів приятелюють з підгалянцями, але це відноситься лише до котів, які належать до «родини» підгаляна. Вночі пильнує, навіть, лежачи з замкненими очима, піднімає щохвилини вуха, слухаючи, що діється навколо. Вистачає одного підозрілого шурхоту, щоб він зірвався на рівні ноги. Справжнім сенсом життя підгалянця є сторожування - має це глибоко в крові. Можна сказати, що цуценята отримують цей дар разом з молоком матері. Чутливість є характерною рисою підгалянської вівчарки. Протягом дня видається заспаною, навіть, сплячою, але це лише видимість - прагнення охороняти свій дім і свою сім’ю є її первинною потребою. Їй не потрібно спеціального навчання на охорону, оскільки при цьому втрачається багато приємних якостей її характеру. Підгалянська вівчарка не любить працювати з примусу і від неї не слід очікувати повного послуху і покори, все, що вона робить, робить лише через любов до свого господаря. Йому необхідний тісний контакт зі своєю сім’єю, причому краще за все вона почуває себе в будинку з ділянкою, коли сама може вирішувати, гуляти їй на вулиці, чи залишитись вдома. При правильному вихованні агресивність її в сім’ї абсолютно виключена. По відношенню до чужих підгалянська вівчарка поводить себе насторожено і стримано, але не нападає, а зуби показує лише в крайньому випадку. Цей великий білий пес є розумним, самостійним, веселим, нервово стійким, сміливим, розсудливим і гоноровим. Має сильне почуття справедливості, а за виказану доброту у відношенні відповідає вірністю і великою любов’ю. Не зносить брутального поводження і пам’ятає образи. Легко вчиться, але не можна його навчати опираючись на фізичний примус. Ця величезна біла собака дуже незалежна. В роботі пильна і активна. Її можна утримувати як в домі, так і у вольєрі. Щасливий підгалянець – це пес, який живе у сталому контакті з власником, його родиною, який крім повної миски щоденно отримує порцію пестощів і при цьому може віддячити своєю працею, пильнуючи «родинну» територію. Якщо Ви хочете мати пса, мешкаєте в будинку з подвір’ям, є рішучою людиною, але лагідною і сердечною (вертаючись змученим з роботи, завжди знайдете сили, щоб поцілувати дружину (чоловіка), пригорнути дитину, приласкати пса), то Ви є відмінним кандидатом, щоб стати власником підгалянської вівчарки!

Anna Sydorenko: Мартуся, з твого дозволу покажу маленьких медвежаток.


mARTa: Дякую Ань! А я вже забула якими солодкими малятками вони були Зараз вже мають по 4 місяці і важать близько 30 кг кожен Тепер це вже великі медвежата

Anna Sydorenko: Мартуся вони такі кльові!

mARTa: Дякую! На аватарці в мене наша нова підгаляночка (з Польщі). Імені покищо немає, якраз посилено над цим працюємо

Anna Sydorenko: Я тебе вітаю з новим членом сім'ї! Давай показуй фото гарнюні!

mARTa: Дякую Ще не хотіла показувати бо вона ще маленька (щоб не врекли тфу-тфу) Але пару фоток вже виставлю Фарбований Кубік

Anna Sydorenko: Мартуся. вона така кльова замазура! Нехай росте здорова і красива, вам на радість! Кубік-Рубік бачу ще у вас?

Anna Sydorenko: Розкажи як Фанточка до неї звикала?

mARTa: Дякую Це вони перед тим з Кубіком бавились в піску тому може не дуже фотогенічні вийшли

mARTa: Мала думає що Фанта то її мама а Фанта до неї нейтрально. Не сварить, не кусає, але і любові великої теж не проявляє. Хоча вони разом бавляться. Може коли Кубіка заберуть в неї прокинуться материнські почуття до малої.. Кубік-Рубік їде в Москву, але за ним щось ніяк не можуть доїхати то з роботи не можуть вирватись то ще шось. Вже за ним виїжджали, але вернулись назад бо їх чомусь не пропустили на кордоні.. Одним словом довго це все, ми вже його для цих людей місяць тримаємо (дали завдаток, тому і тримаємо). Татові шкода його віддавати, каже що як будуть так довго їхати то його не віддасть Ми вже до нього дуже звикли..

Anna Sydorenko: Вони звикнуть одна до одної! Почастіше балуй нас фотографіями своїх дівчаток!

mARTa: Я теж думаю що все буде ок Як будуть нові фото обов'язково буду виставляти!

Тузя: mARTa Добрий день . Як склалася доля Кубіка-Рубіка? Чи поїхав він у Москву? І як поживає Ваша нова малявочка. Чекаємо нових фоток. Де Ви пропадаєте?



полная версия страницы